11 квітня в Брюсселі відбувся воркшоп "Investing in Ukraine's Food Security and Industrial Transformation" – один із ключових заходів в межах EU-Ukraine Business Summit 2025. Подія об’єднала державних лідерів, бізнес та міжнародних партнерів у спільному обговоренні майбутнього агропродовольчого сектору України.

Серед ключових повідомлень дискусії:

• Аграрний сектор – критично важливий для України.  Він під час війни залишається рушієм економіки та безпеки, формує більше 15% ВВП, забезпечує 5 мільйонів робочих місць і майже 60% експортної виручки.
• Відновлення потребує понад $80 млрд інвестицій. За оцінками Світового банку, українське сільське господарство потребує масштабного фінансування для відновлення.
• Торгівля з ЄС – це взаємозалежна співпраця. Україна щороку експортує агропродукції на $12 млрд і водночас імпортує з ЄС ресурсів на $10 млрд — добрива, техніку, пальне. Відтак, Європейський Союз прямо зацікавлений в економічній стійкості України, яка гарантує її перспективність як торговельного партнера.
• Необхідна передбачувана торгова політика України. Чинний безмитний режим з ЄС завершується 5 червня. Його продовження – критично важливе для українських агровиробників, які вже мають контракти з європейськими партнерами. Без нового режиму виникнуть ризики фінансових штрафів, зриву поставок і втрати довіри.
• Відновлення України – можливість і для ЄС. Розвиток портів, логістики та інфраструктури передбачає активну участь європейських компаній, які постачають технології, техніку й експертизу. Це справжній двосторонній процес, що стимулює економіки обох сторін.
• Загроза конкуренції – перебільшена. Як показує приклад з імпортом цукру у 2022 році, поставки з України заповнили дефіцит після скорочення виробництва в ЄС, не спричинивши обвалу ринку. Ціни залишалися високими, а споживачі отримали стабільність. Імпорт не "заливає" ринок — він компенсує нестачу. Торгівля створює чисті вигоди, навіть якщо окремі групи втрачають.
• Важливо впровадження для України стратегії “Green Recovery”, що передбачає перехід від експорту сировини до переробки та інновацій. Це створить нові робочі місця, посилить експортну спроможність і зменшить залежність від зовнішніх ринків.

Президент УКАБ Алекс Ліссіста під час свого виступу на воркшопі “Investing in Ukraine's Food Security and Industrial Transformation” в межах EU-Ukraine Business Summit 2025 у Брюсселі  наголосив: “Для сталого розвитку агросектору Україна має зберегти доступ до ринку ЄС та залучати інвестиції через відкриту торгівлю”.

Під час виступу Алекс Ліссітса окреслив три важливі тези щодо ролі агросектору в економіці та майбутньому України:

• Сільське господарство – це фундамент української економіки. Наразі український аграрний сектор формує близько 60% валютної виручки країни та є одним із найбільших платників податків, як на місцевому, так і на державному рівнях. Попри воєнні виклики, сектор демонструє надзвичайну стійкість, забезпечуючи своєчасне проведення посівної кампанії та збирання врожаю. За попередніми оцінками KSE, збитки агросектору України становлять 80 млрд доларів, які свідчать про масштаб викликів. На жаль, війна триває, і, ймовірно, ця цифра зростатиме.
• Агропродовольчий сектор України критично залежить від ринку ЄС. Вільна торгівля з Європейським Союзом – це не просто шлях експорту, а ключ до залучення інвестицій, розвитку продуктів з доданою вартістю та технологічного оновлення. Якщо хтось вважає, що інвестиції можливі без торгівлі – на жаль, це не спрацює. Один із яскравих прикладів – насінництво. Ще нещодавно Україна імпортувала 90% насіння кукурудзи, соняшнику тощо, але після підписання угоди про лібералізацію та гармонізацію стандартів у сфері насінництва з ЄС у 2021 році  ситуація змінилася. Сьогодні, через три роки, Україна – серед лідерів на європейському ринку насіння. Ми показали якість, і навіть у воєнний час компанії продовжують інвестувати. Наприклад, Bayer інвестував 60 мільйонів євро у виробництво насіння кукурудзи в Україні. Це підтверджує: торгівля відкриває шлях для інвестицій.
• Торгівля з ЄС – це двосторонній шлях. Торгівля між Україною та Європейським Союзом – це не лише про експорт агропродукції (на суму близько $12 млрд щороку з початку повномасштабного вторгнення), а й про потужний імпорт необхідних ресурсів із ЄС. Щороку Україна імпортує близько $10 млрд у вигляді засобів виробництва — пестицидів, добрив, аграрної техніки та пального. Більше 60% цього обсягу забезпечують саме країни ЄС. Це означає, що стабільність українського агросектору безпосередньо впливає на економіку Євросоюзу, а падіння виробництва в Україні матиме не лише внутрішній, але й зовнішній ефект, в тому числі для ЄС. В умовах коли світова торгівля все більше фрагментується і стикається з барʼєрами, ЄС так само зацікавлений в тому, щоб торгівля з Україною залишалася відкритою та взаємовигідною.

Своєю чергою Оксана Осьмачко, заступниця Міністра аграрної політики та продовольства України, заявила: “Сільське господарство України – це не просто 15,7% ВВП чи понад 59% нашого експорту. Це 5 мільйонів робочих місць і основа нашої економічної стійкості в останні три роки”.

Україна потребує передбачуваного та стабільного торговельного режиму з ЄС, особливо після завершення дії Автономних торговельних заходів 5 червня. Багато українських компаній вже уклали контракти з європейськими мережами, і відсутність чіткого режиму створить ризики як для українського, так і для європейського бізнесу. 

“Ми не можемо говорити про аграрний експорт лише в категоріях торгівлі. Це – частина загальної безпеки. Безпека на полі бою, продовольча безпека, економічна безпека”, – підкреслила Осьмачко.

Вона також зазначила, що понад 50% агропродукції Україна експортує саме до ЄС, адже традиційні ринки через війну втрачено. Україна активно шукає нові шляхи – зокрема через Азію, Африку, інші континенти – однак процес складний і потребує часу. Саме тому відкритий, прозорий та довгостроковий режим торгівлі з ЄС є критично важливим. “Ми не унікальні у своїх труднощах. Але ми першими показуємо, що може статися, коли втрачаєш доступ до звичних ринків. ЄС має розуміти – від аграрної стабільності України виграє кожен європейський споживач”.

“Торгівля з Україною – це не загроза, а можливість для ЄС”, – додав професор Стефан фон Крамон-Таубадель з Університету Ґеттінґена, виступаючи на воркшопі. “Побоювання, що імпорт агропродукції з України “захопить” європейські ринки, часто базуються на емоціях, а не на фактах. Наш аналіз ринку цукру демонструє іншу картину: у 2022 році виробництво цукру в ЄС скоротилось на 2 мільйони тонн, і на цьому фоні український імпорт у розмірі 0,4 мільйона тонн не “затопив” ринок, а заповнив критичний дефіцит. Це було не навантаження, а необхідне підживлення системи в умовах, коли ціни на цукор в ЄС перевищували 800 євро за тонну”.

Професор підкреслив, що чиста вигода від торгівлі з Україною є позитивною: “Завжди будуть ті, хто програє, але суспільство в цілому виграє. Скажімо, харчова промисловість ЄС отримає стабільне джерело сировини, що дозволить їй залишатися конкурентною на світових ринках”. Також, український аграрний сектор відкриває можливості для європейських компаній: від модернізації портової інфраструктури до постачання технологій і знань. “Якщо ми хочемо користуватися перевагами експорту, маємо прийняти і імпорт. Це вулиця з двостороннім рухом”.

Щиро дякуємо організаторам EU-Ukraine Business Summit 2025 за запрошення, теплий прийом та високий рівень організації.